Моя рідненька страждальна Україно
Прекрасно-калиново-солов"їна,
Щиро молюся за тебе до Бога:
Війна щоб минула, весь біль і тривога;
Щоб рани усі заживив і загоїв;
Живими щоб були всі наші герої;
Щоб усіх полонених повернув до домівок;
Дав мир нам усім, любов і спочинок;
Щоб відчай забрав у вдови й сиротини;
Підняв із розрухи нас і нашу країну;
Щоб віру дав чисту, святу і велику;
Щоб славили Бога до кінця свого віку;
Щоб Йому поклонялись у правді і в Дусі;
Щоб вільними стали у Христі у Ісусі;
Який зійшов з неба зі Святого престолу,
Щоб кожному дать найпрекраснішу долю;
Щоб мир панував у серцях людських Божий.
Нам кожному дать його Бог лише може
Через Сина Свого Ісуса Христа.
Та люди прибили Його до хреста...
Ісус народився не у царськім палаці-
У хліву для худоби життя Він побачив.
Такою "пошаною" прийняла людина
У світ цей Святого, Безгрішного, Сина,
Великого, Вічного, Бога Живого.
Лиш все військо небесне прославило Його-
Святі анголИ співали у полі:
"Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!"
Відкрито було пастухам, простим людям,
Що Це ось Дитятко Спасителем буде
Для всіх нас, землян, для убогих і знатних,
Що кожна людина примиритися здатна
З Небесним Отцем через жертву Ісуса,
Що наші гріхи Він візьме і спокуси
На Себе усі й прийме смерть добровільно,
Й від пут сатанинських людину Він звільнить.
Не всі Христа люди тодішні прийнЯли-
Спасителя Свого на хресті розіп"яли...
Й до цих пір розпинають гріхами своїми...
По цілій землі... і в моїй Україні...
Хоч Христос був помер, та воскрес й сидить нині
По правицю Отця і чека, Україно,
Що ти схилиш коліна в покаяльній молитві.
Він простить всі гріхи і за тебе Бог битись
Буде з ворогм нашим. адже він сатані
Служить сліпо і вперто і живе у пітьмі.
Розірве Бог кайдани сатанинські й ворожі.
Лиш в Ісусі свобода! Лише з Ним переможем!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 5413 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Денису посвящается. - Анатолий Бляшук Он знал, что может еще жить и жить, Бог касался его сердца, и в нем горел этот огонь, но он не смог поверить в свой шанс, и умер.
Я вспоминаю, как Денис приехал из зимнего молодежного лагеря, где Бог крестил его Святым Духом. Это был совершенно другой человек…, в его глазах горела надежда. Он не раз делился со мной своими переживаниями, и я вновь и вновь убеждался в любви и могуществе Господа. Но пошли будни, в которых ему пришлось встретиться с грехом один на один, и он сдался. Когда я видел его в последний раз, Денис находился в очень сильной депрессии, которая его и убила.
Для таких людей, как мы встать на ноги, и начать новую жизнь очень сложно. Ведь это означает оставить все, к чему ты был привязан, старых друзей, старые привычки…, и многое другое. Причем это нужно сделать сразу, иначе ничего не выйдет. Нужно себя любым способом изолировать от привычного круга общения, от всего, что напоминало бы о старой жизни. Это сложно, но возможно. Возможно при одном условии, если есть куда идти, и к чему стремиться. Нам нужно иметь веру в эти слова: «Ибо [только] Я знаю намерения, какие имею о вас, говорит Господь, намерения во благо, а не на зло, чтобы дать вам будущность и надежду». (Иер.29:11). Бог дает шанс каждому, но схватимся ли мы за него, полностью зависит от нас. Я видел много молодых ребят, которых, как и Дениса касался Господь. Они оживали, в их жизни менялось все…, их лица начинали сиять, а глаза горели огнем. Но проходило не так много времени, и все это куда-то исчезало, и появлялась депрессия. Человек возвращался туда от куда вылез, и падал еще ниже прежнего.
